грюк
I виг.
Уживається як присудок за знач. грюкати.
II -у, ч.
Короткий уривчастий звук від удару по чомусь, падіння чого-небудь і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грюк — грюк 1 іменник чоловічого роду грюк 2 вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- грюк — див. падати Словник синонімів Вусика
- грюк — ГРЮК¹, виг. Уживається як присудок за знач. грю́кати. Майнула блискавиця. Далі, мов велетенським молотом по ковадлі: грюк посеред лісу (Вас., II, 1959, 329); Північні вітри ставнями по вікнах — грюк! (Ковінька, Кутя.. Словник української мови в 11 томах
- грюк — I. Грюк меж. для обозначенія стука: стукъ. Стук-грюк в віконечко! --------------- II. Грюк, -ку м. Стукъ, грохоть. Ні стуку, ні грюку. Ном. № 8988. Словник української мови Грінченка