гуань

гуа́нь

-я, ч.

Китайський духовий мундштучний музичний інструмент.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуань — Китайській духовий язичковий інструмент з дерев’яним, або бамбуковим циліндричним стволом з 7 отворами та подвійною тростиною. Входив до складу церемоніального оркестру. Сучасний Г. застосовується як сольний або ансамблевий інструмент. Словник-довідник музичних термінів