гусле
гу́сле
невідм., ч.
Струнний смичковий музичний інструмент південних слов'ян.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гусле — Струнний смичковий інструмент південнослов’янського походження, поширений в Сербії, Хорватії, Югославії. Дерев’яний грушоподібний корпус, обтягнений шкірою. Звук з 1 — 2 волосяних струн видобувається смичком, який має форму лука. Застосовуєтьсяспівцями — сказителями. Словник-довідник музичних термінів