гусле

гу́сле

невідм., ч.

Струнний смичковий музичний інструмент південних слов'ян.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гусле — Струнний смичковий інструмент південнослов’янського походження, поширений в Сербії, Хорватії, Югославії. Дерев’яний грушоподібний корпус, обтягнений шкірою. Звук з 1 — 2 волосяних струн видобувається смичком, який має форму лука. Застосовуєтьсяспівцями — сказителями. Словник-довідник музичних термінів