гіалоплазма

гіалопла́зма

-и, ж.

Основна речовина цитоплазми, в якій розміщені внутрішньоклітинні структури.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіалоплазма — гіалопла́зма (від грец. ϋαλος – скло і плазма) частина цитоплазми тваринних і рослинних клітин, яка оточує ядро і всі органоїди та містить продукти внутріклітинного метаболізму. Словник іншомовних слів Мельничука