гіпоцентр

Значення в інших словниках

1. гіпоцентр — гіпоце́нтр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. гіпоцентр — ГІПОЦЕ́НТР, у, ч., геол. Центральна точка осередку землетрусу. Від осередку землетрусу, який називають гіпоцентром, на всі боки розходяться пружні коливання – сейсмічні хвилі (з наук.-попул. літ.); Глибина залягання гіпоцентру коливається від 0 до 700 кілометрів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. гіпоцентр — гіпоце́нтр (від гіпо... і центр) область у надрах Землі, де виникає землетрус; під час розрахунків приймають за точку. Словник іншомовних слів Мельничука
4. гіпоцентр — Обл. землетрусу, місце у глибині Землі, в якому розпочинається землетрус і з якого розходяться сейсмічні хвилі; місце на поверхні Землі над г. — епіцентр. Універсальний словник-енциклопедія