двадцятип'ятитисячники

двадцятип'ятити́сячники

-ів, мн. (одн. двадцятип'ятитисячник, -а, ч.; двадцятип'ятитисячниця, -і, ж.).

В СРСР у 30-і рр. – про робітників, направлених на господарсько-організаційну роботу в село.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двадцятип'ятитисячники — Робітники (бл. 25 тис.), мобілізовані 1929 більшовицькою партією для праці на селі під час суцільної колективізації в СРСР; очолювали колгоспи, сільради, машинно-тракторні станції, займали ін. керівні посади; в села України виїхало бл. 8 тис. д., з них майже 2 тис. з Росії. Універсальний словник-енциклопедія