двовідвальний

двовідва́льний

-а, -е, тех.

Який одночасно відвалює ґрунт на обидва боки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двовідвальний — двовідва́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двовідвальний — ДВОВІДВА́ЛЬНИЙ, а, е, техн. Який одночасно відвалює грунт на обидві сторони. Для спорудження каналів малих перерізів застосовують канавокопачі різних типів. Найбільше застосовують плужні двовідвальні канавокопачі КВ-3 (Довідник сіль. будівельника, 1956, 149). Словник української мови в 11 томах