двосторонній

двосторо́нній

-я, -є.

1》 Який має дві сторони або використовується з двох боків (на два боки), відбувається, йде і т. ін. з двох сторін.

|| Однаковий з обох боків (про тканину).

2》 Який діє в обидві сторони.

|| Який стосується двох юридичних сторін; взаємообумовлений, взаємообов'язковий.

Двостороння угода — угода, яка містить взаємоузгоджені права та обов'язки двох рівноправних учасників.

3》 Який враховує два завдання. Двосторонній рух.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двосторонній — двосторо́нній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двосторонній — [двосторон':ій] м. (на) -н':ому/ -н':ім; ж. -н':а; с. -н':еи; мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. двосторонній — Двобічний, обабічний, обопільний, (меч) дволезий, двосічний Словник чужослів Павло Штепа
  4. двосторонній — ДВОБІ́ЧНИЙ (однаковий з обох боків), ДВОСТОРО́ННІЙ. Двобічне покриття; Двостороння тканина. Словник синонімів української мови
  5. двосторонній — ДВОСТОРО́ННІЙ, я, є. 1. Який має дві сторони або використовується з двох боків (на два боки), відбувається, йде і т. ін. з двох сторін. Словник української мови в 11 томах