двірничий
двірни́чий
-а, -е.
1》 Прикм. до двірник.
2》 Належнимй, властивий двірникові.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двірничий — двірни́чий прикметник Орфографічний словник української мови