двірняк

двірня́к

-а, ч., іст.

Той, хто обслуговує панський двір і живе при ньому.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двірняк — двірня́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. двірняк — Двірняк, -ка м. Дворовый человѣкъ. Мнж. 60. Словник української мови Грінченка