дебелий
дебе́лий
-а, -е, розм.
1》 Міцної будови тіла; повний, здоровий.
|| Міцний, дужий.
2》 Міцний, товстий і грубий (про вироби з дерева, заліза і т. ін.).
|| Товстий, цупкий (про тканини, шкіряні вироби і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дебелий — дебе́лий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- дебелий — Повний, здоровий, дужий, огрядний, кремезний, міцний; (виріб) товстий, грубий; (- тканину) цупкий. Словник синонімів Караванського
- дебелий — [деибелией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- дебелий — див. гладкий; сильний Словник синонімів Вусика
- дебелий — КРЕМЕ́ЗНИ́Й (про людину — міцної будови тіла), КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ рідше), ЖИ́ЛАВИЙ, ВУЗЛУВА́ТИЙ розм., КОРЧУВА́ТИЙ розм.; ОГРЯ́ДНИ́Й, ДЕБЕ́ЛИЙ, ОПА́СИСТИЙ (міцний і повнотілий); ШИРОКОПЛЕ́ЧИЙ, ПЛЕЧИ́СТИЙ (широкий у плечах)... Словник синонімів української мови
- дебелий — Дебе́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дебелий — ДЕБЕ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Міцної будови тіла; повний, здоровий. — Він, правда, дебелий, а душа, може, й справді у нього ніжна (Вас. Словник української мови в 11 томах