1. Великий тлумачний словник сучасної мови

девіантний

девіа́нтний

-а, -е.

Стос. до девіації.

Девіантна поведінка — поведінка, що відхиляється від норми, соціально небезпечна.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. девіантний — ДЕВІА́НТНИЙ, а, е. Стос. до девіації (у 5, 6 знач.). Теоретичні напрацювання вчених були застосовані при аналізі та класифікації девіантних одиниць (з наук. літ.); Досліджено правовий і девіантний дискурси у комунікативній практиці газет України (з наук. Словник української мови у 20 томах