дей

дея, ч., іст.

Почесне звання в яничарських військах і деяких областях Османської імперії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дей — (тур. dayi, букв. – дядько, переносно – хоробрий) 1. Почесне звання в яничарських військах і деяких областях Османської імперії. 2. Титул правителя Алжіру в 1671 – 1830 pp. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. Дей — (Day) Доріс (псевдонім Доріс Каппельгоф), 1924-94, америк. кіноактриса; ролі в музичних фільмах і мюзиклах (Розмова на подушці, Повернись, коханий). Універсальний словник-енциклопедія
  3. дей — Дей меж. = дій. Гай, гай! ой дей же його кату! Еол, насупившись, сказав. Котл. Ен. І. 8. Словник української мови Грінченка