деметра

деме́тра

-и, ж.

У давньогрецькій міфології – спочатку богиня родючості й хліборобства, згодом і покровителька шлюбу та родинного життя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Деметра — Деме́тра іменник жіночого роду, істота з грецької міфології Орфографічний словник української мови
  2. деметра — деме́тра (грец. Δήμητρα) у давньогрецькій міфології спочатку богиня родючості й хліборобства, згодом і покровителька шлюбу та родинного життя. У римлян Д. ототожнювали з Церерою. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Деметра — У грец. міфології богиня землеробства й плодючості; дочка Кроноса і Реї, мати Персефони (Кори); в рим. міфології — Церера. Універсальний словник-енциклопедія