деметра
деме́тра
-и, ж.
У давньогрецькій міфології – спочатку богиня родючості й хліборобства, згодом і покровителька шлюбу та родинного життя.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Деметра — Деме́тра іменник жіночого роду, істота з грецької міфології Орфографічний словник української мови
- деметра — деме́тра (грец. Δήμητρα) у давньогрецькій міфології спочатку богиня родючості й хліборобства, згодом і покровителька шлюбу та родинного життя. У римлян Д. ототожнювали з Церерою. Словник іншомовних слів Мельничука
- Деметра — У грец. міфології богиня землеробства й плодючості; дочка Кроноса і Реї, мати Персефони (Кори); в рим. міфології — Церера. Універсальний словник-енциклопедія