1. Великий тлумачний словник сучасної мови

денарій

дена́рій

-ю, ч.

Давньоримська монета, що містила 4,5 г срібла і карбування якої почалося у 3 ст. до н. е.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. денарій — ДЕНА́РІЙ, я, ч., іст. Назва срібної монети у Стародавньому Римі. Денарій був однією з найбільш розповсюджених монет на територіях, що перебували під владою Риму (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. денарій — дена́рій (від лат. denarius – той що складається з десяти) давньоримська срібна монета, від якої походять назви грошових одиниць ряду сучасних країн (Іраку, Алжіру та інших). Словник іншомовних слів Мельничука
  3. денарій — 1. срібна стародавня монета вагою 4,55 г (пізніше менша), карбована у Римі з III ст. до н.е.; вартість 4 сестерції або 10 асів; 2. срібна монетарна одиниця в середньовічній Європі вагою 1,7 г; запроваджена в обіг бл. 730 Карлом Великим. Універсальний словник-енциклопедія
  4. денарій — Дина́рій і дена́рій, -рія (монета) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)