1. Великий тлумачний словник сучасної мови

депонент

депоне́нт

-а, ч.

1》 Те саме, що депозитор.

2》 Особа, якій має бути виплачена установою або підприємством певна сума, не сплачена в належний строк.

3》 Зберігання грошей, цінних паперів тощо за певними правилами.

4》 Юридична чи фізична особа, яка користується послугами зберігача на підставі договору про відкриття рахунку в цінних паперах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. депонент — депоне́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. депонент — Юридична чи фізична особа, яка користується послугами зберігача на підставі договору про відкриття рахунку в цінних паперах. "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
  3. депонент — (англ. depositor) фізична чи юридична особа, що внесла матеріальні цінності в депозит державної або комерційної установи. Економічний словник
  4. депонент — депоне́нт [від лат. deponens (deponentis) – той, що відкладає] особа або організація, яка є власником депозиту. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. депонент — ДЕПОНЕ́НТ, а, ч. 1. Те саме, що депози́тор. 2. Особа, якій має бути виплачена установою або підприємством певна сума, не сплачена в належний строк. Словник української мови в 11 томах
  6. депонент — рос. депонент (від латин. depono — кладу) — 1. Юридична чи фізична особа, яка внесла грошову суму або цінні папери на зберігання. 2. Особа, котра не одержала своєчасно належні їй суми чи виплати, які автоматично стали депозитом. Eкономічна енциклопедія