1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дереза

дереза́

-и, ж.

1》 Розгалужений кущ родини бобових, що росте в степу, по степових схилах.

2》 Колючий кущ родини пасльонових, який добре вкорінюється на сухих схилах, скелях, обривах; повій звичайний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дереза — дереза́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дереза — див. нав'язливий; сварка Словник синонімів Вусика
  3. дереза — ДЕРЕЗА́ (колючий чагарник), ПОВІ́Й, ПОВІ́ЙКА. На одному косогорі розрослась густа-прегуста дереза, терен та шипшина (І. Нечуй-Левицький); Обабіч (дороги) були рови, засипані торішнім бур'яном та сміттям, а вже вище, над ровами... Словник синонімів української мови
  4. дереза — Дереза́, -зи́, -зі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дереза — ДЕРЕЗА́, и́, ж. 1. (Carаgаna frutex). Розгалужений кущ родини бобових, що росте в степу, по степових схилах. На плато вони [чагарникові зарості] утворені в основному дерезою (Carаgапа frutex) (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 54). 2. (Lyсіит barbarum). Словник української мови в 11 томах
  6. дереза — Дереза, -зи ж. 1) раст. a) Caragana frutescens. б) Lycium barbarum. в) Lycopodium clavatum. ЗЮЗО. I. 115, 127. А піди лишень наріж дерези на мітли. Черном. 2) Назойливый человѣкъ. Липне як дереза. Росплакалось дитя як дереза. 3) Ссора. Дереза в хату вкинулась. НВолынск. у. ум. дерезка, дерезонька. Словник української мови Грінченка