дефективний
дефекти́вний
-а, -е.
Який має психічні та фізичні вади; ненормальний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дефективний — дефекти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- дефективний — ДЕФЕКТИВНИЙ – ДЕФЕКТНИЙ Дефективний. Який має психічні або фізичні вади (про людину): дефективні діти, дефективний хлопець. Дефектний. Літературне слововживання
- дефективний — див. поганий Словник синонімів Вусика
- дефективний — дефекти́вний (від лат. defectivus – недостатній, неповний) той, що має істотні фізичні чи психічні вади, ненормальний. Словник іншомовних слів Мельничука
- дефективний — НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (про людину — який має істотні психічні або фізичні вади), ДЕФЕКТИ́ВНИЙ. — Я цими днями стрів його, їдучи в Чадак.. Ненормальним здався... якийсь фанатик... (І. Ле); Середульший (син Софії) вродився дефективним (О. Гончар). Словник синонімів української мови
- дефективний — Дефекти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дефективний — ДЕФЕКТИ́ВНИЙ, а, е. Який має психічні і фізичні вади; ненормальний. Середульший [син Софії] вродився дефективним (Гончар, Таврія.., 1957, 100). Словник української мови в 11 томах