джума

джу́ма

-и, ж.

1》 Чума.

2》 перен. Шибеник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. джума — Джу́ма. Чума. На Буковині, правда, чорносотенці говорили доси дуже потихо, та се не значить, що так надальше буде. Джума, що лютує в Галичині, може легко перенести ся і на Буковину (Б., 1907, 91) // пол. dżuma — чума; порівн. джума, перс. - чума (СЧС, 140). Українська літературна мова на Буковині
  2. джума — Джума́, -ми́, -мі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. джума — (араб.) Велика п'ятнична мечеть з прямокутним у плані двором, оточеним по периметру галереями на масивних стовпах, і головним купольним залом із склепінчастим айваном (порівн. джамія). Архітектура і монументальне мистецтво