диван

дива́н

I -а, ч.

1》 Список розподілу державних доходів і податково-фінансове відомство в деяких мусульманських країнах за феодалізму.

2》 Рада з вищих сановників у колишній султанській Туреччині, а також при кримському ханові.

3》 В деяких сучасних мусульманських країнах – урядова установа в судових та адміністративних справах.

II -а, ч.

Збірка віршів у літературах Близького та Середнього Сходу.

III -а, ч.

Рід великих м'яких меблів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диван — Килим [V] Словник з творів Івана Франка
  2. диван — дива́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. диван — ДИВАН – ДУВАН Диван1, -а. Великі м’які меблі для сидіння й лежання. Диван2, -у. В деяких мусульманських країнах – список розподілу державних доходів, податково-фінансове відомство, урядова установа в судових та адміністративних справах. Диван3, -у. Літературне слововживання
  4. диван — Дива́н. Килим. Складъ товаровъ чисто полотняныхъ, столовыхъ приборовъ, укрытя для меблѣвъ, коверцѣвъ (дивановь) (Б., 1886, рекл.); При звиненю певної фабрики удало ся мені дешево закупити 8000 стінних диванів і 11000 накривал [...] Лиш через короткий час!... Українська літературна мова на Буковині
  5. диван — [диеван] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  6. диван — Канапа, канапка, тапчан, тапчанок, тапчанина, див. тахта Словник чужослів Павло Штепа
  7. диван — ДИВА́Н², у, ч. 1. іст. Дорадчий орган у султанській Туреччині, що складався з вищих сановників. – Я хотів би нагадати повелителеві правовірних і всьому дивану про те, що в тилу наших військ і досі залишається Запорозька Січ (В. Словник української мови у 20 томах
  8. диван — дива́н килим (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. диван — • диван (перс. — запис, книга) - в класичних л-рах Бл. та Серед. Сходу поетична збірка (як правило, рукописна) одного або кількох авторів, у якій вірші групувалися за жанрами: касиди, газелі, марсійа, кіт'а, рубаї, фард та ін. Українська літературна енциклопедія
  10. диван — I (перс. – канцелярія) 1. Список розподілу державних доходів і податково-фінансове відомство в деяких мусульманських країнах за феодалізму. 2. Рада з вищих сановників у колишній султанській Туреччині. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. диван — центр. уряд у мусульманських країнах; в Османській імперії султанська рада; в Індії за правління Великих Моґолів міністр фінансів, згодом прем'єр-міністр у незалежних індійських державах. Універсальний словник-енциклопедія
  12. диван — КАНА́ПА (рід м'яких меблів), ДИВА́Н, КОЗЕ́ТКА заст.; ТАХТА́ (широка, без спинки); КУШЕ́ТКА, ОТОМА́НКА (ОТОМА́НА) (невелика, без спинки, з узголів'ям). Словник синонімів української мови
  13. диван — ДИВА́Н, а, ч. Рід великих м’яких меблів для сидіння і лежання. Вони сиділи на м’якому дивані коло невеличкого столика (Мирний, III, 1954, 274); Ігнатьєв, інженер і винахідник, лежав на довгому, оббитому волохатою рубчастою матерією дивані обличчям вниз (Собко, Справа.., 1959, 41). Словник української мови в 11 томах
  14. диван — (перс. — зібрання) 1. Приміщення для гостей у стародавньому східному будинку. 2. Споруда для судової установи у країнах мусульманського Сходу. 3. Подібний до крісел вид м'яких меблів зі спинкою та бильцями для сидіння та лежання. Архітектура і монументальне мистецтво
  15. диван — Диван, -ну м. Диванъ, турецкій государственный совѣтъ. Іде султан, покинувши в дивані башів та визирів широкомовних. К. МБ. XII. 269. Словник української мови Грінченка