дипломат

Значення в інших словниках

1. дипломат — диплома́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. дипломат — ДИПЛОМАТ – ДИПЛОМАНТ – ДИПЛОМНИК Дипломат, -а. Урядова особа, яка має повноваження для зносин з іншими державами; перен. розм. – людина, яка вміло й тонко діє у стосунках з іншими: тонкий дипломат, бути дипломатом. Дипломант, -а. Літературне слововживання
3. дипломат — диплома́т (франц. diplomate, від грец. δίπλωμα – лист, документ) 1. Службова особа, що займається дипломатією. 2. Переносно – особа, яка вміло, тонко, тактовно діє в стосунках з іншими. Словник іншомовних слів Мельничука
4. дипломат — ДИПЛОМА́Т розм. (людина, яка вміло й тонко діє у стосунках з іншими, у складних справах), ПОЛІ́ТИК розм. — Тут, пане, треба бути дипломатом, уміти пристосовуватися до всіх обставин, бо інакше не топтатимеш рясту (З. Словник синонімів української мови
5. дипломат — Диплома́т, -та; -ма́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. дипломат — ДИПЛОМА́Т, а, ч. 1. Службова особа, яка має урядові повноваження для зносин з іноземними державами. Починалась війна, і польські дипломати знову зверталися до Трансільванії, до Риму.., до Австрії по допомогу (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
7. дипломат — рос. дипломат (фр. diplomate) — 1. Службова особа, що професійно займається дипломатією. 2. Переносно — особа, яка вміло, тактовно, тонко й винахідливо діє у переговорах, ділових стосунках з іншими. 3. Різновид невеликої дорожньої валізи, портфеля. Eкономічна енциклопедія