дисконтинуїтет

дисконтинуїте́т

-у, ч.

Правило, згідно з яким усі законопроекти, внесені до парламенту під час даної сесії, повинні бути затверджені до її закінчення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me