диспенсація

диспенса́ція

-ї, ж.

1》 Приготування і видача ліків.

2》 У католицькій церкві – прощення, відпущення гріхів.

3》 Дозвіл відступити від норм закону, як правило, релігійного.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диспенсація — Дозвіл на одруження Словник застарілих та маловживаних слів
  2. диспенсація — диспенса́ція (лат. dispensatio, від dispenso – регулюю, розпоряджаюсь) індивідуальне звільнення даної особи від дії певного церковного правила або обітниці. Словник іншомовних слів Мельничука