днинка

дни́нка

-и, ж.

Пестл. до днина 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. днинка — дни́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. днинка — див. день Словник синонімів Вусика
  3. днинка — ДНИ́НКА, и, ж. Пестл. до дни́на 1. Все, що жило, радувалося милою днинкою (Фр., IV, 1950, 64); Днинка була така гарна, що Магера по обіді і спати не клався, тільки пішов у поле подивитися на збіжжя (Мак., Вибр., 1954, 200). Словник української мови в 11 томах
  4. днинка — Дни́на, -ни ж. День. Г. Барв. 246. Грин. ІІІ. 302. Яка весняна днина, а він цілий день не їв. Камен. у. Ой не хвалися, не ти ж їх кохала: кохала ненька старенька ясного сонця прошив віконця, ясної днини против кватири. Чуб. ІІІ. 299. ум. днинка. Словник української мови Грінченка