1. Великий тлумачний словник сучасної мови

добруковувати

добруко́вувати

-ую, -уєш, недок., добрукувати, -ую, -уєш, док., перех.

Закінчувати брукувати; брукувати до певної межі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добруковувати — добруко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. добруковувати — ДОБРУКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОБРУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Закінчувати брукувати; брукувати до певної межі. Добруковувати вулицю; Добрукувати до площі. Словник української мови в 11 томах