добрячість

добря́чість

-чості, ч.

Властивість за знач. добрячий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добрячість — Добря́чість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)