добілити

добіли́ти

див. добілювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добілити — добіли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. добілити — ДОБІЛИ́ТИ див. добі́лювати. Словник української мови в 11 томах
  3. добілити — Добілити, -ся см. добіляти, -ся. Словник української мови Грінченка