довгомір
довгомі́р
-а, ч.
Вид гусіні, що пересувається підтягуючи хвоста до голови, створюючи вертикальну петельку, ніби міряючи поверхню, якою пересувається.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довгомір — довгомі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови