довгунець

довгуне́ць

-нця, ч.

Сорт льону з довгим волокном.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгунець — довгуне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. довгунець — ДОВГУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Сорт льону з довгим волокном. Квітки у льону-довгунця правильні, дрібні, віночок складається з п’яти пелюсток.. Забарвлення пелюсток звичайно голубе, але трапляються також довгунці з білими і рожевими пелюстками (Техн. культ., 1956, 11). Словник української мови в 11 томах