довчити

довчи́ти

див. довчати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довчити — довчи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. довчити — ДОВЧИ́ТИ див. довча́ти. Словник української мови в 11 томах