догрібати
догріба́ти
-аю, -аєш, недок., догребти, -бу, -беш; мин. ч. догріб, -гребла, -гребло; док.
1》 перех. і без додатка.Закінчувати догребти; гребти до певної межі, до певного часу. Догрібати сіно.
2》 неперех. Гребучи веслами, добиратися куди-небудь; допливати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- догрібати — догріба́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- догрібати — див. гребти; доробляти Словник синонімів Вусика
- догрібати — ДОГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. догрі́б, гребла́, ло́; док. 1. перех. і без додатка. Закінчувати догребти; гребти до певної межі, до певного часу. Догрібати сіно; Догребти до яру; Догребти до обіду. 2. неперех. Словник української мови в 11 томах
- догрібати — Догріба́ти, -ба́ю, -єш сов. в. догребти, -бу, -беш, гл. Догребать, догресть. Словник української мови Грінченка