дозрілий

дозрі́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до дозріти II.

2》 прикм. Який дозрів; доспілий.

3》 прикм. Який досягнув повного розвитку.

|| Характерний для людини, що досягла повного розквіту фізичних і духовних сил.

4》 прикм., перен. Який повністю сформувався.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дозрілий — (який досяг відповідного віку) зрілий, розм. дійшлий. Словник синонімів Полюги
  2. дозрілий — дозрі́лий 1 дієприкметник від: дозріти дозрі́лий 2 прикметник який доспів; який досяг повного розвитку Орфографічний словник української мови
  3. дозрілий — Зрілий, |до|спілий, |до|стиглий; (хто) дорослий, змужнілий, зформова ний, доходжалий. Словник синонімів Караванського
  4. дозрілий — (овоч) стиглий, достиглий, (хлопець) дійшлий, (час) слушний Словник чужослів Павло Штепа
  5. дозрілий — СТИ́ГЛИЙ (про плоди рослин — який досяг зрілості), СПІ́ЛИЙ, ДОЗРІ́ЛИЙ, ДОСПІ́ЛИЙ, ПОСПІ́ЛИЙ, ДОСТИ́ГЛИЙ, ВИ́СТИГЛИЙ рідше. Любо глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (М. Словник синонімів української мови
  6. дозрілий — ДОЗРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до дозрі́ти². Він подумав лише про хиткий білоцвітний кетяг калини з несподівано дозрілою червоною ягідкою (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах