докірник

докі́рник

-а, ч.

Той, хто докоряє.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докірник — Докірник, -ка м. Укоритель. Словник української мови Грінченка