домінувати
домінува́ти
-ую, -уєш, недок., книжн.
Мати перевагу, панувати, бути основним, головним; переважати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домінувати — домінува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- домінувати — Переважати, превалювати, мати перевагу, перевищувати числом, бути в більшості, г. торувати, с. ПАНУВАТИ, верховодити; -УЮЧИЙ, що -ує, найпоширеніший, найуживаніший, звиклий домінувати, завжди в більшості; (- рису) переважний, який переважає... Словник синонімів Караванського
- домінувати — Горувати, вигорувати, загорувати, зігорувати, надгорувати, обгорувати, погорувати, угорувати, панувати, запановувати, запанувати, позапановувати, опановувати, опанувати, поопановувати, попановувати, попанувати, пропановувати, пропанувати, опановувати... Словник чужослів Павло Штепа
- домінувати — домінува́ти (від лат. dominor – паную, володію) переважати, панувати, підноситися. Словник іншомовних слів Мельничука
- домінувати — ПАНУВА́ТИ (мати переважне в порівнянні з чимсь поширення; безмежно поширюватися), ДОМІНУВА́ТИ, ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ВЛАДАРЮВА́ТИ уроч., ЦАРЮВА́ТИ, ЦАРИ́ТИ, ЦА́РСТВУВАТИ рідше. Цілковита тиша панувала навколо (І. Словник синонімів української мови
- домінувати — Домінува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- домінувати — ДОМІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., книжн. Мати перевагу, панувати, бути основним, головним; переважати. Тонке телікання скрипки, верескливий галас кларнета — зливаються в якусь чудну, але гармонійну мішму... Словник української мови в 11 томах