1. Великий тлумачний словник сучасної мови

домірювати

домі́рювати

-юю, -юєш, доміряти, -яю, -яєш, недок., доміряти, -яю, -яєш і рідше домірити, -рю, -риш, док., перех. і без додатка.

1》 Закінчувати міряти що-небудь; міряти до кінця, до певної межі.

2》 розм. Відміряючи, додавати до того, що вже є.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домірювати — домі́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. домірювати — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. домірювати — ДОМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОМІ́РЯТИ, я́ю, я́єш і рідше ДОМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех. і без додатка. 1. Закінчувати міряти що-небудь; міряти до кінця, до певної межі. Коваль доміряв до Чабанової хати, зо всіма привітався (Вовчок, Вибр. Словник української мови в 11 томах