допитий

допи́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до допити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допитий — допи́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. допитий — ДОПИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до допи́ти. Навстіж відкрите широке вікно. І до краплини допите вино (М. Шеремет); Келих ще не допитий, і він його мусить допити до дна (І. Багряний); // допи́то, безос. пред. Вино допито. Друзі ще трохи поговорили й почали прощатися (із журн.). Словник української мови у 20 томах