допитий
допи́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до допити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- допитий — допи́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- допитий — ДОПИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до допи́ти. Навстіж відкрите широке вікно. І до краплини допите вино (М. Шеремет); Келих ще не допитий, і він його мусить допити до дна (І. Багряний); // допи́то, безос. пред. Вино допито. Друзі ще трохи поговорили й почали прощатися (із журн.). Словник української мови у 20 томах