дороговказ

дороговка́з

-у, ч.

1》 Напис, стовп, віха, стрілка і т. ін., що допомагає визначити напрямок куди-небудь.

2》 перен. Те, що визначає, дає напрямок для розвитку чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дороговказ — дороговка́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дороговказ — (на дорозі) знак, ціха, вказівка, стрілка, напис, стовп, тичка; (прилад) компас; П. програма, заповіт; пор. МАЯК. Словник синонімів Караванського
  3. дороговказ — ДОРОГОВКА́З, у, ч. 1. Напис, стовп, віха, стрілка і все інше, що допомагає визначити напрямок куди-небудь. До самого села не зустрілося жодної живої душі... Словник української мови в 11 томах