досліджувати

дослі́джувати

-ую, -уєш, недок., дослідити, -сліджу, -слідиш, док., перех.

1》 Піддавати що-небудь ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось.

2》 Ретельно обстежувати кого-, що-небудь, уважно знайомитися з чим-небудь для встановлення чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досліджувати — (аналізувати щось) вивчати, опрацьовувати, (детально) обстежувати. Словник синонімів Полюги
  2. досліджувати — дослі́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. досліджувати — Вивчати, аналізувати, розглядати, студіювати; (надра) розвідувати; ФР. ставити <�робити> досліди, експериментувати; З. П. обстежувати, оглядати. Словник синонімів Караванського
  4. досліджувати — [доус'л’іджуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  5. досліджувати — ДОСЛІ́ДЖУВАТИ (піддавати щось ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось), ВИВЧА́ТИ, ОПРАЦЬО́ВУВАТИ, РОЗРОБЛЯ́ТИ, РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБРОБЛЯ́ТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСЛІ́ДЖУВАТИ рідше (встановлюючи хід розвитку, змін тощо чогось). — Док. Словник синонімів української мови
  6. досліджувати — Дослі́джувати, -джую, -джуєш; досліди́ти, -сліджу́, -слі́ди́ш, -слідя́ть що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. досліджувати — ДОСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСЛІДИ́ТИ, сліджу́, слі́ди́ш, док., перех. 1. Піддавати що-небудь ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось. Словник української мови в 11 томах