достати

Значення в інших словниках

1. достати — доста́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. достати — ДІСТАВА́ТИ (брати звідкись), ДОСТАВА́ТИ розм., ДОСТЯГА́ТИ заст.; ЗНІМА́ТИ, ЗДІЙМА́ТИ (зверху, з якоїсь поверхні тощо). — Док.: діста́ти, доста́ти, достягну́ти (достягти́), зня́ти, здійня́ти. Дістаю з шафи плед і кутаюся в нього (Ю. Словник синонімів української мови
3. достати — ДОСТА́ТИ див. достава́ти. Словник української мови в 11 томах
4. достати — Доставати, -стаю, -єш сов. в. достати, -ну, -неш, гл. 1) = діставати. У такого й чорт ладану не достане. Ном. Ой хто мені царь зілля достане, той зо мною на рушничку стане. Мет. 104. Словник української мови Грінченка