достоїнство

досто́їнство

-а, с.

1》 Позитивна якість.

2》 тільки одн. Повага до себе, усвідомлення своїх прав, своєї ваги, свого значення; гідність.

|| Зовнішній вияв усвідомлення своїх прав, свого значення, поваги до себе.

3》 заст. Титул, чин, звання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. достоїнство — досто́їнство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. достоїнство — ГІ́ДНІСТЬ (усвідомлення свого значення, перев. громадського), ДОСТО́ЇНСТВО, ДОСТО́ЙНІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, САМОПОВА́ГА, ГО́НОР розм. (перев. перебільшена). Ходив Антон за плугом з почуттям високої гідності хлібороба (С. Словник синонімів української мови
  3. достоїнство — ДОСТО́ЇНСТВО, а, с. 1. Позитивна якість. Тільки той народ має право називатися безсмертним, який при всіх інших достоїнствах його умів шанувати славних своїх попередників (Тич., III, 1957, 306). 2. тільки одн. Словник української мови в 11 томах