досягати
досяга́ти
-аю, -аєш, недок., досягти і досягнути, -сягну, -сягнеш; мин. ч. досяг, -ла, -ло; док., перех. і неперех.
1》 Доходити, доїжджати до якого-небудь місця, добиратися, діставатися куди-небудь.
|| Доходити до кого-, чого-небудь, поширюватися до якого-небудь місця (про звуки, світло і т. ін.).
|| Доторкатися, дотягуватися до чого-небудь.
2》 Доходити до якого-небудь рівня, до певної межі (про розмір, вагу, кількість і т. ін.).
3》 Домагаючись, добиваючись, діставати, одержувати бажане.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- досягати — досяга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- досягати — [дос'агатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- досягати — ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідше) (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ДОПРА́ВИТИСЯ розм., ДОПА́СТИ діал. Словник синонімів української мови
- досягати — Досяга́ти, -га́ю, -га́єш; досягти́, -сягну́, -ся́гнеш чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- досягати — ДОСЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОСЯГТИ́ і ДОСЯГНУ́ТИ, сягну́, ся́гнеш; мин. ч. дося́г, ла́, ло́ і досягну́в, ла, ло; док., перех. і неперех. 1. Доходити, доїжджати до якого-небудь місця, добиратися, діставатися куди-небудь. Словник української мови в 11 томах