доучувати
доу́чувати
-ую, -уєш, недок., доучити, -учу, -учиш, док., перех.
1》 Доводити навчання кого-небудь до кінця, до певного строку.
2》 Доводити вивчення чого-небудь до кінця, до якоїсь межі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доучувати — доу́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- доучувати — ДОУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех. 1. Доводити навчання кого-небудь до кінця, до певного строку. Довчаючись сам, він доучував весь час своїх офіцерів та бійців (Гончар, І, 1954, 102). 2. Доводити вивчення чого-небудь до кінця, до якоїсь межі. Словник української мови в 11 томах