1. Великий тлумачний словник сучасної мови

доходжалий

доходжа́лий

-а, -е, діал.

1》 Який дозріває (про рослину). Доходжала городина.

2》 Підстаркуватий (про людину). Доходжалі літа.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доходжалий — доходжа́лий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. доходжалий — ДОХОЖАЛИЙ (- рослини) який дозріває, ок. дозрівущий, сов. дозріваючий; (хто) уже немолодий, підстаркуватий, пристаркуватий, постарий, підтоптаний, літній, у літах; Р. дорослий. Словник синонімів Караванського
  3. доходжалий — див. підстаркуватий; старий Словник синонімів Вусика
  4. доходжалий — ДОЗРІ́ЛИЙ (який досяг повного розумового та фізичного розвитку), ЗРІ́ЛИЙ, ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОХОДЖА́ЛИЙ розм.; ДІЄЗДА́ТНИЙ (юридично повноправний). Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (О. Словник синонімів української мови
  5. доходжалий — ДОХОДЖА́ЛИЙ, а, е, діал. 1. Дозріваючий (про рослину). В саду поміж деревами світять боками рівні покоси сухого сіна, над ними посхилялися пругами віти, мов добірним намистом унизані доходжалою садовиною… (Вас., II, 1959, 65); Доходжала городина. Словник української мови в 11 томах