доїжджати

доїжджа́ти

-аю, -аєш і доїздити, -їжджу, -їздиш, недок., доїхати, -їду, -їдеш, док.

Їдучи, добиратися до чого-небудь; під'їжджати; приїжджати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доїжджати — доїжджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. доїжджати — ПІД'ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД'ЇЗДИ́ТИ, НАД'ЇЖДЖА́ТИ, НАД'ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ розм., ПІДКО́ЧУВАТИ розм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. доїжджати — Доїжджа́ти, -їжджа́ю, -їжджа́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. доїжджати — ДОЇЖДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і ДОЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, недок., ДОЇ́ХАТИ, ї́ду, ї́деш, док. Їдучи, добиратися до чого-небудь; під’їжджати; приїжджати. Скоро став козак з походу прибувати. Став до нових воріт.. доїжджати (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах