дражливо

дражли́во

Присл. до дражливий 2), 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дражливо — дражли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дражливо — ДРАЖЛИ́ВО. Присл. до дражли́вий 2, 3. Замість води лише привид її — чисте прозоре марево день у день дражливо текло над степом (Гончар, Таврія, 1952, 29); Котились трамваї — вагон за вагоном, подзвонюючи самовпевнено, дражливо (Мик. Словник української мови в 11 томах