дризнути

дри́знути

-ну, -неш, док., фам.

1》 Швидко побігти, втекти.

2》 Сильно вдарити кого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дризнути — дри́знути дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
  2. дризнути — див. бігти; вдарити Словник синонімів Вусика
  3. дризнути — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. дризнути — ДРИ́ЗНУТИ, ну, неш, док., фам. 1. Швидко побігти, втекти. Злякавсь Хома.., як дризне, так тілько й бачили Хому (Сл. Гр.). 2. Сильно вдарити кого-небудь. — Одступись! — вигукував чийсь смішно загрозливий голос.— Одступись, поки не дризнув (Мик., II, 1957, 175). Словник української мови в 11 томах
  5. дризнути — Дризнути, -ну, -неш гл. Побѣжать, удрать. Злякавсь Хома.... та кинувши москаля (що вів на мотузці), як дризне, так тілько й бачили Хому. Рудч. Ск. II. 176. Словник української мови Грінченка