дризнути
дри́знути
-ну, -неш, док., фам.
1》 Швидко побігти, втекти.
2》 Сильно вдарити кого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дризнути — дри́знути дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
- дризнути — див. бігти; вдарити Словник синонімів Вусика
- дризнути — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- дризнути — ДРИ́ЗНУТИ, ну, неш, док., фам. 1. Швидко побігти, втекти. Злякавсь Хома.., як дризне, так тілько й бачили Хому (Сл. Гр.). 2. Сильно вдарити кого-небудь. — Одступись! — вигукував чийсь смішно загрозливий голос.— Одступись, поки не дризнув (Мик., II, 1957, 175). Словник української мови в 11 томах
- дризнути — Дризнути, -ну, -неш гл. Побѣжать, удрать. Злякавсь Хома.... та кинувши москаля (що вів на мотузці), як дризне, так тілько й бачили Хому. Рудч. Ск. II. 176. Словник української мови Грінченка