дриґонути
дриґону́ти
-ну, -неш, док., однокр., розм.
Підсил. до дриґнути.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дриґонути — дриґону́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- дриґонути — СІ́ПАТИСЯ (про тіло та його частини — судорожно тремтіти), ТІ́ПАТИСЯ, ЗДРИГА́ТИСЯ, СМИ́КАТИСЯ, ША́РПАТИСЯ, КИДАТИСЯ, ПІДКИДА́ТИСЯ, ДРИ́ҐАТИ розм., ДРИ́ҐАТИСЯ розм. рідше; ПОСІ́ПУВАТИСЯ, ПЕРЕСІ́ПУВАТИСЯ, ПЕРЕСМИ́КУВАТИСЯ (час від часу). — Док. Словник синонімів української мови
- дриґонути — Дриґонути, -ну, -неш гл. То-же, что и дриґнути, но обозначаетъ движеніе болѣе сильное. «Бісові груші! пробубонить: які спілі і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот!» І щоб то дриґонуть ногою та штовхнуть об цівку, то і посипались би. Стор. І. 63. Словник української мови Грінченка