дротяник
дротя́ник
-а, ч., ент.
Личинка жука – шкідника сільськогосподарських культур родини коваликових, що живе в ґрунті, у гниючій деревині, під корою мертвих дерев.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дротяник — дротя́ни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дротяник — ДРОТЯНИ́К, а́, ч., ент. Личинка жука — шкідника сільськогосподарських культур родини коваликових, що живе в грунті, у гниючій деревині, під корою мертвих дерев. Дротяники часто пошкоджують коріння й кореневу шийку молодих рослин картоплі (Картопля, 1957, 208). Словник української мови в 11 томах