друлівник

друлівни́к

-а, ч., зах.

Правилля гуцульських мосяжників (див. мосяжник).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. друлівник — Друлівник, -ка м. Инструментъ, которымъ гуцульськіе мосяжники вырѣзываютъ при орнаментировкѣ металла круговыя линіи. Части: цилиндрическій стержень било, въ нижнемъ концѣ стержня вставленъ стальной писачок съ двумя (какъ въ вилахъ) остріями... Словник української мови Грінченка