дулко
ду́лко
-а, с.
Отвір у духових музичних інструментах, куди виконавець спрямовує струмінь повітря; губник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
ду́лко
-а, с.
Отвір у духових музичних інструментах, куди виконавець спрямовує струмінь повітря; губник.